Органічні сполуки були відомі людству здавна. Люди користувалися такими органічними сполуками як білки, жири, крохмаль, цукор, смоли, ефірні масла, барвники та інше. Ще у давину бродінням солодких рослинних соків добували спирти, а при скисанні вина добували оцтову кислоту. Стародавні народи Індії, Єгипту й Греції добували й застосовували природні барвники, наприклад, античний пурпур, індиго, алізарин, тощо. Знайдені в стародавніх єгипетських гробницях тканини не втратили свого забарвлення до нашого часу, що вказує на високу техніку фарбування того часу. З рослинної сировини майстри добували скипидар, запашні ефірні олії, бальзами, які використовувалися як духм’яні, дезинфікуючі та консервуючі речовини. Пізніше з рослин були виділені такі органічні кислоти як щавелева, лимонна, яблучна, молочна та інші. Штучно добувати будь-які органічні сполуки спочатку не вміли й вважали, що органічні речовини утворюються лише в живих організмах, а добувати їх можна лише з них. Учені мали змогу лише виділяти органічні речовини із продуктів життєдіяльності організмів і аналізувати їх, але не знали їх будови, не вміли добувати штучно.
Сполук Карбону в багато разів більше ніж тих, які його не містять. Неорганічна хімія вивчає невелику кількість таких сполук, а саме: оксиди Карбону, карбіди, карбонати, карбонатну кислоту та інші. Органічна хімія вивчає сполуки, до складу яких обов’язково входить елемент Карбон. На відміну від неорганічних, органічні сполуки мають ряд характерних особливостей. Перш за все атоми Карбону здатні сполучатися одні з одними, утворюючи ланцюги й кільця, що не типово для неорганічних сполук. Зв’язки між атомами Карбону можуть бути простими, подвійними й потрійними. Молекули при однаковому якісному складі можуть мати різну будову, а тому й різні властивості. Явище ізомерії – характерна особливість сполук Карбону. В органічній хімії виділяють ряди подібних по складу і властивостям речовин, які називають гомологами.
На простому прикладі реакції сполучення водню й хлору навчимося обчислювати об’єми газів, що реагують. З рівняння реакції H2 + Cl2 = 2HCl видно, що одна молекула водню реагує з однією молекулою хлору й при цьому утворюється дві молекули гідроген хлориду. Відповідно до закону Авогадро однакова кількість молекул різних газів за однакових умов займають однаковий об’єм. Таким чином, об’єм хлору, що вступив у взаємодію, такий же, як й об’єм водню, а гідроген хлориду утвориться удвічі більше.
Карбон – особливий елемент, оскільки жоден інший елемент періодичної системи хімічних елементів не здатний утворювати таке велике число сполук. Як це можливо пояснити?
Склад й будова молекули метану
Найпростішою органічною сполукою, до складу якої входить лише один атом Карбону й чотири атоми Гідрогену є метан. Його молекулярна формула – СН4.
Зміст – 9 клас
- §1. Поняття про розчини і дисперсні системи
- §2. Дисперсні системи
- §3. Вода як розчинник
- §4. Розчинність
- §5. Фізико-хімічна суть процесу розчинення
- §6. Масова частка розчиненої речовини
- §7. Обчислення масової частки і маси розчинної речовини в розчині
- §8. Електролітична дисоціація
- §9. Дисоціація кислот, лугів і солей у водних розчинах
- §10. Сильні й слабкі електроліти. Ступінь електролітичної дисоціації
- §11. Реакції обміну між розчинами електролітів
- §12. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
- §13. Класифікація хімічних реакцій
- §14. Окисно-відновні реакції
- §15. Значення окисно-відновних реакцій
- §16. Тепловий ефект хімічних реакцій
- §17. Швидкість хімічних реакцій
- §18. Реакції оборотні й необоротні
- §19. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
- Розділ 3. Органічні сполуки
- §20. Спільні й відмінні ознаки органічних та неорганічних речовин
- §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
- §22. Особливості будови атома Карбону
- §23. Метан – найпростіша органічна сполука
- §24. Гомологічний ряд метану
- §25. Моделі молекул
- §26. Етилен
- §27. Ацетилен
- §28. Полімери
- §29. Узагальнення й систематизація знань з теми «Вуглеводні»
- §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
- §31. Хімічні властивості спиртів
- §32. Отруйні властивості спиртів, їх згубна дія на організм людини
- §33. Гліцерин
- §34. Поняття про карбонові кислоти. Оцтова кислота
- §35. Хімічні властивості оцтової кислоти
- §36. Вищі карбонові кислоти
- §37. Жири (гліцериди)
- §38. Біологічна роль жирів
- §39. Глюкоза
- §40. Сахароза
- §41. Крохмаль й целюлоза
- §42. Значення вуглеводів у життєдіяльності організмів
- §43. Амінокислоти
- §44. Білки
- §45. Нуклеїнові кислоти
- §46. Природні й синтетичні органічні сполуки
- §47. Узагальнення й систематизація знань з теми «Оксигеновмісні сполуки»
- §48. Місце хімії серед наук про природу. Значення хімії для розуміння наукової картини світу
- §49. Роль хімічних знань у пізнанні природи
- §50. Значення хімічних процесів у природі
- §51. Роль хімії в житті суспільства
Останні коментарі
Галина у: §13. Карбонатна кислота і карбонати
167. Напишіть формули кислих і середніх солей карбонатів: а) Магнію; б) Калію; в ...
Лілія у: §7. Обчислення масової частки і маси розчинної речовини в розчині
Скільки грамів розчину кальцій хлориду з масовою часткою 20% треба додати до 100 ...
Саша у: §7. Обчислення масової частки і маси розчинної речовини в розчині
Обчислити масу води і безводної солі в 600г кристалічної соди. ...
Аня у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Незнаю. ...
кира у: §7. Обчислення масової частки і маси розчинної речовини в розчині
развяжите, срочно! До розчину масою 138 г із масовою часткою калій карбонату 20 ...