Кожен хімік, незалежно від того, з якими речовинами працює, має знати, як відбуваються хімічні реакції. Його повинні цікавити не лише зовнішні ефекти, якими супроводжуються реакції, – вибух, спалах, зміна кольору, поява або розчинення осаду, виділення газу, поява запаху, але й механізми їх перебігу. А для практичних цілей хімік має знати, з якими швидкостями відбуваються хімічні реакції, яка кількість енергії виділяється чи поглинається при цьому, як можна прискорити, або, навпаки, уповільнити перебіг реакції. Ці питання посідають центральне місце в сучасній хімії. Чим глибше і детальніше хімік знає властивості речовин, їх будову і перетворення, тим впевненіше він може діяти в своїх синтезах.
Основні положення теорії окисно-відновних реакцій
Всі реакції можна поділити на два типи:
1. Реакції, які відбуваються без зміни ступеня окиснення атомів, що входять до складу реагуючих речовин, наприклад:
Окисно-відновні процеси – одні з найважливіших процесів природи. Ці реакії належать до числа найбільш розповсюджених хімічних реакцій й мають величезне значення в теорії і практиці. До них належать:
- основні процеси життєдіяльності – дихання та обмін речовин у живих організмах, гниття й бродіння, фотосинтез у зелених частинах рослин. Наприклад, у процесі фотосинтезу із вуглекислого газу і води під дією світла утворюються органічні речовини й виділяється кисень: 6СО2 + 6Н2О → С6Н12О6 + О2.
Реакції екзотермічні та ендотермічні
Відомо, що одні хімічні реакції для свого перебігу потребують нагрівання, а інші відбуваються навіть при глибокому охолодженні. Інколи хімічні перетворення спричиняються опроміненням реагентів світлом, а інколи супроводжуються виділенням великої кількості світла й тепла. Вам відомі реакції горіння, які супроводжуються виділенням теплоти і світла, наприклад, горіння вугілля. Існує чимало інших реакцій, під час яких виділяється теплота. Так, під час взаємодії кальцій оксиду з водою (гашення вапна) виділяється значна кількість теплоти:
CaO + H2O = Ca(OH)2 + Q;
C + O2 = CO2 + Q.
Поняття про швидкість хімічних реакцій
Хімічна реакція – це хімічний процес, який характеризується швидкістю взаємодії однієї речовини або елемента з іншою.
Деякі хімічні реакції відбуваються миттєво (вибух киснево-водневої суміші, реакції обміну з утворенням осаду), другі – швидко (горіння речовин, взаємодія магнію з кислотою), треті – повільно (іржавіння заліза, гниття органічних решток). Відомі настільки повільні реакції, що людина їх просто не помічає, зокрема перетворення граніту на пісок та глину (відбувається протягом тисяч років).
За напрямком реакції можна поділити на оборотні та необоротні. Для необоротних реакцій характерні такі ознаки: виділення газу, утворення осаду або води.
Реакції, які відбуваються лише в одному напрямі й завершуються повним перетворенням вихідних речовин у кінцеві речовини, називаються необоротними.
Зміст – 9 клас
- §1. Поняття про розчини і дисперсні системи
- §2. Дисперсні системи
- §3. Вода як розчинник
- §4. Розчинність
- §5. Фізико-хімічна суть процесу розчинення
- §6. Масова частка розчиненої речовини
- §7. Обчислення масової частки і маси розчинної речовини в розчині
- §8. Електролітична дисоціація
- §9. Дисоціація кислот, лугів і солей у водних розчинах
- §10. Сильні й слабкі електроліти. Ступінь електролітичної дисоціації
- §11. Реакції обміну між розчинами електролітів
- §12. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
- §13. Класифікація хімічних реакцій
- §14. Окисно-відновні реакції
- §15. Значення окисно-відновних реакцій
- §16. Тепловий ефект хімічних реакцій
- §17. Швидкість хімічних реакцій
- §18. Реакції оборотні й необоротні
- §19. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
- Розділ 3. Органічні сполуки
- §20. Спільні й відмінні ознаки органічних та неорганічних речовин
- §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
- §22. Особливості будови атома Карбону
- §23. Метан – найпростіша органічна сполука
- §24. Гомологічний ряд метану
- §25. Моделі молекул
- §26. Етилен
- §27. Ацетилен
- §28. Полімери
- §29. Узагальнення й систематизація знань з теми «Вуглеводні»
- §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
- §31. Хімічні властивості спиртів
- §32. Отруйні властивості спиртів, їх згубна дія на організм людини
- §33. Гліцерин
- §34. Поняття про карбонові кислоти. Оцтова кислота
- §35. Хімічні властивості оцтової кислоти
- §36. Вищі карбонові кислоти
- §37. Жири (гліцериди)
- §38. Біологічна роль жирів
- §39. Глюкоза
- §40. Сахароза
- §41. Крохмаль й целюлоза
- §42. Значення вуглеводів у життєдіяльності організмів
- §43. Амінокислоти
- §44. Білки
- §45. Нуклеїнові кислоти
- §46. Природні й синтетичні органічні сполуки
- §47. Узагальнення й систематизація знань з теми «Оксигеновмісні сполуки»
- §48. Місце хімії серед наук про природу. Значення хімії для розуміння наукової картини світу
- §49. Роль хімічних знань у пізнанні природи
- §50. Значення хімічних процесів у природі
- §51. Роль хімії в житті суспільства
Останні коментарі
Галина у: §13. Карбонатна кислота і карбонати
167. Напишіть формули кислих і середніх солей карбонатів: а) Магнію; б) Калію; в ...
Лілія у: §7. Обчислення масової частки і маси розчинної речовини в розчині
Скільки грамів розчину кальцій хлориду з масовою часткою 20% треба додати до 100 ...
Саша у: §7. Обчислення масової частки і маси розчинної речовини в розчині
Обчислити масу води і безводної солі в 600г кристалічної соди. ...
Аня у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Незнаю. ...
кира у: §7. Обчислення масової частки і маси розчинної речовини в розчині
развяжите, срочно! До розчину масою 138 г із масовою часткою калій карбонату 20 ...