Жири – незамінний продукт харчування. Вони забезпечують такі життєві функції організму:
- теплоізоляційна;
- забезпечення організму енергією (1 г жиру – 9,3 ккал);
- пластичний матеріал для побудови клітинних мембран;
- сприяють проникненню жиророзчинних речовин через мембрани клітин;
- заповнення простору між клітинами, захист внутрішніх органів.
Добова норма жирів 1-1,5 г на 1 кг маси тіла
1 г жиру = 9,3 ккал
Добова норма жирів 1–1,5 г на 1 кг маси тіла. При нестачі або надлишку жирів виникають порушення жирового обміну. В жировому обміні важливу роль відіграє печінка. При надлишку жирів, стресовому стані у кров потрапляють жирні кислоти, які накопичуються в печінці (норма жиру в печінці – 5%), що може призвести до жирового переродження печінки. В судинах, особливо головного мозку й нижніх кінцівках, серці утворюються атеросклеротичні бляшки, звужується русло судин, судини стають менш еластичними, що може призвести до паралічу, інфаркту та інших захворювань.
Рис. 60. Поперечний переріз вінцевих артерій:
1) повністю відкрита; б) частково закупорена; в) повністю закупорена.
При нестачі жирів виникають авітамінози, хронічні захворювання шкіри.
Корисними для вживання є олії, які містять у своєму складі незамінні жирні кислоти (в організмі вони не синтезуються).
Частково емульгований в ротовій порожнині жир потрапляє в шлунок й кишківник. У шлунку під дією ферментів та кишковнику, під дією панкреатичного соку, він гідролізує на гліцерин та жирні кислоти. Жирні кислоти нерозчинні, тому сполучаючись з жовчними кислотами, вони утворюють розчинні комплекси, які всмокчуються в епітелій кишківника. Тут комплекс розпадається, а жовчні кислоти через кров’яне русло потрапляють в печінку. Гліцерин як водорозчинний також проникає в епітелій кишківника, де з гліцерину й кислот синтезується жир тіла. Частина синтезованого жиру через кров’яне русло потрапляє в жирову клітковину, врешті відкладаючись прозапас. Частина через кров’яне русло потрапляє до клітин й органів. Тут відбувається гідроліз жиру, окиснення утвореного гліцерину та жирних кислот через ряд проміжних стадій до СО2 і Н2О з виділенням тепла.
Підсумок:
- Природні жири під час зберігання на повітрі псуються, оскільки під дією активних ферментів частково розкладаються на карбонові кислоти, а ненасичені жирні кислоти окислюються з утворенням альдегідів і кетонів.
- Жири необхідні для забезпечення нормальної життєдіяльності живих організмів.
- Велика кількість жирів використовується для виробництва мила, гліцерину, карбонових кислот, плівко утворювачів (оліф, лаків) а також у фармацевтичній та косметичній промисловості.
?
- Як відбувається обмін жирів в організмі?
- Яка біологічна роль жирів?
Для тих, хто хоче знати більше
Добування жирів
1. Виділення з тваринних і рослинних організмів.
2. Естерифікація гліцерину і вищих карбонових кислот:
Для допитливих
♦ Основною складовою частиною губної помади є рицинова олія (50-60%), воски, барвники й ароматичні речовини. Саме олія зв’язує всі компоненти й робить консистенцію рівномірною. Для кращого блиску до помади додають селікони.
Експериментуємо
Плоди містять не лише кислоту й цукор, а часто також жири та олії. Розімніть шматочок свіжої апельсинової цедри й ви побачите, як з неї бризкне сік. Пирсніть соком на аркуш паперу, на ньому з’явиться багато маленьких крапок – це жирні плями від олії, які міститься в апельсиновій шкірці. Якщо видавити сік з апельсинової шкірки поблизу полум’я спиртівки, то сік займеться.
Вуглеводи
Вуглеводи дуже поширені в природі. Вони відіграють важливу роль у житті людини. Одні з них, наприклад, крохмаль, належить до основних поживних речовин, а з інших, наприклад, целюлози виготовляють тканину, папір, штучне волокно тощо. Назва «вуглеводи» виникла тому, що перші вивчені представники цього класу сполук складалися начебто з Карбону (вуглецю) й води – їх склад виражається загальною формулою Сn(H2O)m. Але пізніше було знайдено вуглеводи, що не відповідають цій формулі, однак назва залишилась.
Схема 14. Класифікація вуглеводнів
;){kind=link}