Стрічка | Хімія – шкільний курс

§26. Етилен

Ненасичені етиленові вуглеводні (алкени, олефіни)

Існують вуглеводні в яких атоми Карбону сполучені з меншим числом атомів Гідрогену, ніж це потрібно для повного насичення чотирьох валентностей Карбону. У цих випадках валентності сусідніх атомів Карбону, що залишаються вільними, насичують одна одну й між атомами Карбону виникають подвійні або потрійні зв’язки.

(більше…)

§27. Ацетилен

Ацетиленові вуглеводні (алкіни)

Ацетилен, молекулярна формула якого – С₂Н₂ має найбільше значення серед вуглеводнів з одним потрійним зв’язком.

Ацетиленовими називаються ненасичені вуглеводні, в молекулах яких є атоми Карбону, сполучені між собою потрійним зв’язком. Загальна формула – C_nH_2n–2, закінчення -ин, -ін.

(більше…)

§28. Полімери

Вивчаючи ненасичені вуглеводні, ми дізналися про їх властивості полімеризуватись й давати при цьому високомолекулярні сполуки (полімери).

Полімери – хімічні сполуки з високою молекулярною масою, молекули яких складаються з великого числа угрупувань. За походженням полімери діляться на природні, штучні та синтетичні. Серед природних найважливіші білки (шкіра, вовна, натуральний шовк), нуклеїнові кислоти, клітковина, крохмаль, натуральний каучук, бітуми, смоли. Штучними називають продукти хімічної модифікації природних полімерів (різноманітні похідні целюлози). Синтетичними називають полімери, які одержують із низькомолекулярних речовин методами полімеризації або поліконденсації. Синтетичні високомолекулярні сполуки, широко відомі у вигляді різноманітних пластмас, волокон, каучуків тощо.

(більше…)

§29. Узагальнення й систематизація знань з теми «Вуглеводні»

Тестові завдання (виконайте усно)

Завдання для самоконтролю

368. Яка хімічна формула рудникового газу:
а) С₂Н₂;
б) СН₄;
в) С₂Н₄;
г) С₆Н₆?

(більше…)

§30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів

Одноатомними називаються спирти з одною гідроксильною групою, яким відповідають загальні формули: C_nH_2n+1OH, (C_nH_2n+2O), або R – OH, де R – вуглеводневий радикал. Або це – похідні насичених вуглеводнів у яких один атом Гідрогену заміщений гідроксильною групою – OH. Назви спиртів утворюють від назв відповідних вуглеводнів з добавленням суфікса –ол–.

(більше…)

§31. Хімічні властивості спиртів

Спирти виявляють високу реакційну здатність завдяки наявності в їхніх молекулах функціональної гідроксильної групи ОН. Спирти є нейтральними речовинами й не дисоціюють на йони.

(більше…)

§32. Отруйні властивості спиртів, їх згубна дія на організм людини

Ми вже говорили про те, що етанол широко застосовують у різних галузях народного господарства. З етанолу виготовляють також алкогольні напої. Та слід врахувати, що етанол це – отруйна наркотична речовина! Багато хто вважає, що невеликі дози алкоголю не шкодять, але це не так, окільки етанол легко розчиняється у воді, то він відразу ж вбирається органами травлення й розноситься кров’ю по всьому тілу. Малі молекули алкоголю легко змішуються з водою й розчиняються у жирах, а тому легко проходять через оболонку клітин й уже в ротовій порожнині всмоктуються в кров. До 20% всмоктуються в шлунку, 80% – в кишківнику. Оскільки клітини мозку багаті жирами, то в ньому його накопичується найбільше. Особливо швидко це відбувається на порожній шлунок. Близько 90% етанолу тимчасово затримується в печінці, де за допомогою ферментів він окиснюється в отруйний для організму оцтовий альдегід. Вплив останнього на організм дуже поганий й супроводжується блюванням й запамороченням. Спиртні напої викликають захворювання нервової системи (руйнують нервові клітини), органів травлення, серця, кровоносних судин. Найбільш згубно алкогольні напої діють на організм у дитячому й юнацькому віці.

(більше…)

§33. Гліцерин

Крім одноатомних спиртів існує велика кількість спиртів, до складу яких входить дві або більше гідроксильних груп. Такі спирти називаються багатоатомними.

Похідні насичених вуглеводнів, у молекулах яких два або більше атомів Гідрогену заміщені гідроксильними групами називаються багатоатомними спиртами.

(більше…)

§34. Поняття про карбонові кислоти. Оцтова кислота

Карбонові кислоти дуже поширені у природі, побуті й промисловості. Оцтова кислота – одна з перших кислот, яка була відома людині. Уже в стародавні часи вона була виділена з оцту, який виготовляли із скислого вина. Органічними ці кислоти називають тому, що багато з них входить до складу рослинних й тваринних організмів. Кислий смак плодів й листя багатьох рослин зумовлений різними кислотами. Наприклад, в тілі мурашок, у кропиві, хвої ялини, в складі згірклого масла знаходять мурашину кислоту. Валеріанова кислота міститься в коренях валеріани, щавлева – в щавлі, ревені. Оцтова кислота утворюється при оцтово-кислому бродінні, скисанні вина, соків. Вона міститься в рослинах, сечі, жовчі й шкірі тварин. Лимонна – в лимоні, аґрусі, гранаті, журавлині. Яблучна – в більшості плодів та овочів. Винна – у винограді. Молочна – в молочнокислих продуктах, також утворюється при солінні та квашенні. Малонова кислота – в кормовому буряці. Аскорбінова кислота (вітамін С) – в овочах, плодах, фруктах.

(більше…)

§35. Хімічні властивості оцтової кислоти

Загальні хімічні властивості оцтової кислоти подібні до властивостей мінеральних кислот. Розбавлена у воді оцтова кислота має кислий смак, проводить електричний струм, змінює колір індикаторів.

(більше…)