Природна вода містить розчинені хлориди, нітрати, сульфати, гідрогенкарбонати кальцію та магнію. Вода, що містить йони кальцію та магнію, називається твердою водою. Вода, в якій йони кальцію або магнію відсутні, або знаходяться у малій кількості називається м’якою.
Відносна атомна маса Алюмінію 26,98; заряд ядра +13.
Елемент Алюміній входить до третьої групи головної підгрупи. На зовнішньому енергетичному рівні він має три електрони, які досить легко відриваються, і тоді атом перетворюється на катіон Al3+. У сполуках Алюміній виявляє ступінь окиснення +3, валентність ІІІ.
У побічній підгрупі VIII групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва розташовано 9 елементів у трьох горизонтальних угрупуваннях, так звані тріади. Ці родини істотно відрізняються між собою. Елементи Ферум, Кобальт і Нікол утворюють тріаду Феруму. Атоми елементів тріади Ферум мають на зовнішньому енергетичному рівні по 2 електрони, які вони віддають у хімічних реакціях.
Природні сполуки металів називають мінералами. Природні мінеральні утворення, з яких технологічно можливо й економічно доцільно добувати метали, називають рудами. До складу руди крім корисних мінералів входить пуста порода (слово «руда» колись означало «кров»). Здебільшого вміст металів у рудах невисокий, тому руду попередньо збагачують (обробкою руди видаляють пусту породу, тому вміст корисної сполуки збільшується). Добутий після збагачення продукт називають концентратом.
У техніці використовують переважно не чисті метали, а сплави, бо чисті метали здебільшого не мають усіх властивостей, необхідних для практичного застосування. Алюміній – легкий, але неміцний метал, який не має достатньої твердості. Щоб підвищити твердість і міцність алюмінію, добувають його сплав з такими металами, як мідь, магній, марганець. Золото гарне, але дуже пластичне. Вироби з чистого золота легко деформуються, стираються, тому для виготовлення ювелірних виробів застосовують сплав золота з міддю.
Не зважаючи на те, що залізо добувати важко, варіння його для наших пращурів було звичайною справою, так стверджують археологи.
Виробництво заліза на території України відоме з VII–V ст. до н.е. За часів Київської Русі набув поширення так званий сиродутий процес добування заліза способом безпосереднього відновлення залізних руд деревним вугіллям у горнах. Одну з найбільших домн XIII століття розкопали поблизу Бердичева. У XIV–XVIII ст. на Поліссі, Київщині, у Прикарпатті й Галичині здійснювалось виробництво у горнах і примітивних домницях. На Поліссі наприкінці XVIII ст. з’явилися перші невеликі доменні печі, в яких із місцевих болотних руд виплавляли ливарний чавун.
Останні коментарі
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Про авора ...
Юлія у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Хто автор книжки? ...