добування | Хімія – шкільний курс

4.2. Фізичні та хімічні властивості оксидів

Оксиди можуть перебувати у різних агрегатних станах:
а) тверді – ZnO, Al₂O₃, Fe₂O₃, SiO₂, P₂O₃, N₂O₅ тощо;
б) рідкі – H₂O, SO₃, Cl₂O₇, Mn₂O₇ тощо;
в) газуваті – CO₂, SO₂, NO, NO₂ тощо.

(більше…)

4.4. Хімічні властивості основ

Схема 3

(більше…)

§33. Гліцерин

Крім одноатомних спиртів існує велика кількість спиртів, до складу яких входить дві або більше гідроксильних груп. Такі спирти називаються багатоатомними.

Похідні насичених вуглеводнів, у молекулах яких два або більше атомів Гідрогену заміщені гідроксильними групами називаються багатоатомними спиртами.

(більше…)

§35. Хімічні властивості оцтової кислоти

Загальні хімічні властивості оцтової кислоти подібні до властивостей мінеральних кислот. Розбавлена у воді оцтова кислота має кислий смак, проводить електричний струм, змінює колір індикаторів.

(більше…)

§38. Біологічна роль жирів

Жири – незамінний продукт харчування. Вони забезпечують такі життєві функції організму:

теплоізоляційна;
забезпечення організму енергією (1 г жиру – 9,3 ккал);
пластичний матеріал для побудови клітинних мембран;
сприяють проникненню жиророзчинних речовин через мембрани клітин;
заповнення простору між клітинами, захист внутрішніх органів.

(більше…)

Сахароза, яку ще називають буряковим або тростинним цукром – найважливіша сполука з дисахаридів. Молекулярна формула її – С₁₂Н₂₂О₁₁. Назва походить від давньоіндійського sarcara, що означало «камінчик, гравій», а пізніше – «пісок цукру».

(більше…)

§49. Роль хімічних знань у пізнанні природи

Якщо історію людського суспільства розглянути в «хімічному» аспекті, то взаємозв’язок людини з природою можна умовно поділити на три етапи:

1. Добування і перетворення природних речовин.

2. Синтез органічних речовин.

3. Синтез сполук, які не зустрічаються в природі.

(більше…)

§5. Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном

Більшість неметалічних елементів утворюють сполуки з Гідрогеном; їх не утворюють лише інертні елементи. Бінарні сполуки Гідрогену з неметалами назвали леткими тому, що за звичайних умов вони газоподібні (HCl, NH₃, H₂S), або рідини, що легко переходять у газоподібний стан (HF за температури 19,5°С і H₂O). Ці сполуки складаються із молекул. Атоми в них сполучені між собою ковалентними полярними зв’язками. Для сполук неметалічних елементів з Гідрогеном найчастіше використовують тривіальні назви, рідше – хімічні.

(більше…)

§6. Добування амоніаку. Солі амонію

У лабораторії амоніак добувають нагріванням суміші солей амонію з лугами. Найчастіше для цього використовують хлорид амонію NH₄Cl і гашене вапно Ca(OH)₂ (в надлишку): 2NH₄Cl + Ca(OH)₂ = CaCl₂ + 2NH₃↑+ 2H₂O

Ці речовини ретельно перемішують, вміщають у пробірку або колбу і нагрівають. Реакція з виділенням амоніаку проходить при звичайних умовах, а при нагріванні різко прискорюється. Добути амоніак можна також нагріваючи нашатирний спирт: NH₄ОН ⇄ NH₃ + H₂O.

(більше…)

§7. Оксиди та гідратні форми оксидів неметалічних елементів

Оксиди неметалічних елементів поділяються на солетворні (їх більшість) і несолетворні (СО, N₂O, NO). За агрегатним станом: а) газоподібні; б) тверді (P₂O₅), в) рідкі (H₂O, Cl₂O₇).

Залежно від валентності, один і той же неметалічний елемент здатний утворювати оксиди різного кількісного складу.

(більше…)