Стрічка | Хімія – шкільний курс

Узагальнення і систематизація знань з теми «Прості речовини, метали і неметали»

Дайте відповіді на запитання:

1. Який хімічний елемент найпоширеніший на Землі?

2. У якій формі існують атоми Оксигену й Феруму в природі?

3. Що являє собою кисень за звичайних умов?

6. Які сполуки утворюються в процесі окиснення?

7. Як визначити наявність кисню дослідним шляхом?

(більше…)

1.1. Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів

Період	Вчені	Класифікації
1818 р.	Шведський хімік. Й.Я. Берцеліус	Поділ на метали й неметали за найбільш очевидними ознаками. Така класифікація була надто загальною і недосконалою.
Кінець 18 ст.	Французький хімік А. Лавуазьє	Ділить відомі 33 «субстанції» на класи: а) гази і флюїди; б) неметали; в) метали; г) землі. Таким чином, до елементів були зачислені прості і складні речовини.

(більше…)

1.2. Поняття про природні групи елементів

Ознаки	Лужні елементи	Галогени	Інертні елементи
Місце в періодичній системі	Ме І гр.гол. (Li, Na, K, Rb, Cs, Fr) З водою утворюють луги: 2К + 2Н₂О =2 КОН +Н₂	VII гр. гол. (F, Cl, Br, I, At) «солероди» – утв. солі: Cl₂ + 2 K = 2KCl	VIII гр. «благородні» – при н.у. пасивні (He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn).

(більше…)

1.3. Періодичний закон і періодична система елементів Д.І. Менделєєва

Періодична система елементів Д.І. Менделєєва – природна система хімічних елементів, створена геніальним російським хіміком Д.І. Менделєєвим (1869-1871 р.р.). Розмістивши елементи послідовно зі збільшенням їх атомних мас та угрупувавши елементи з подібними властивостями, Д.І. Менделєєв склав таблицю елементів, закономірності якої теоретично випливають з сформульованого ним періодичного закону. Так у 1869 році було створено періодичну систему хімічних елементів.

(більше…)

1.4. Структура періодичної системи хімічних елементів

Основними структурними одиницями періодичної системи є періоди і групи.

Малі і великі періоди

Період – рядок у періодичній системі, позначені зліва арабськими цифрами, їх сім.

(більше…)

1.5. Будова атома

Для позначення виду атомів з певним зарядом ядра і масовим числом використовують термін – нуклід. Ядро (латинське «nucleus» — «ядро»). – нуклід.

Нуклід містить частинки двох типів: протони і нейтрони, які називають нуклонами.

Сумарне число протонів і нейтронів в атомі називають нуклонним числом. Нуклонне число водночас є відносною масою атома. А_r– нуклонне число.

(більше…)

1.6. Ізотопи

Чому відносна атомна маса елемента є не цілим, а дробовим числом?

Дослідження показали, що в природі існують атоми одного і того ж елемента з різною масою, тому що містять однакове число протонів, але різне число нейтронів.

Види атомів одного елемента з різною кількістю нейтронів у ядрі, називають ізотопами.

(більше…)

1.7. Будова електронних оболонок атомів

Під час хімічних реакцій ядро атома не змінюється. Змін зазнають електронні оболонки атомів, особливостями будови яких пояснюються властивості хімічних елементів.

Електронна оболонка – це сукупність електронів, що рухаються в атомі навколо ядра по певних орбіталях.

(більше…)

1.8. Поняття про радіус атома

Радіус атома – важлива його характеристика. Чим більший атомний радіус, тим слабкіше утримуються зовнішні електрони. І навпаки, із зменшенням атомного радіуса електрони сильніше притягуються до ядра.

Радіус атома – це відстань від центра ядра до сферичної поверхні, якої торкаються орбіталі з електронами останнього енергетичного рівня.

(більше…)

1.9. Фізичний зміст періодичного закону

Вчення про будову атома розкрило глибокий фізичний зміст порядкового номера елемента, номера групи, номера періоду і періодичного закону в цілому.

Як уже зазначалось, головною характеристикою атома є заряд його ядра. Заряд ядра визначає число протонів у ядрі, число електронів в електронній оболонці атома, її будову, а звідси – й усі властивості елемента і його місце в періодичній системі. Заряд ядра чисельно співпадає з порядковим номером елемента.

(більше…)