Ненасичені етиленові вуглеводні (алкени, олефіни)
Існують вуглеводні в яких атоми Карбону сполучені з меншим числом атомів Гідрогену, ніж це потрібно для повного насичення чотирьох валентностей Карбону. У цих випадках валентності сусідніх атомів Карбону, що залишаються вільними, насичують одна одну й між атомами Карбону виникають подвійні або потрійні зв’язки.
Більшість неметалічних елементів утворюють сполуки з Гідрогеном; їх не утворюють лише інертні елементи. Бінарні сполуки Гідрогену з неметалами назвали леткими тому, що за звичайних умов вони газоподібні (HCl, NH3, H2S), або рідини, що легко переходять у газоподібний стан (HF за температури 19,5°С і H2O). Ці сполуки складаються із молекул. Атоми в них сполучені між собою ковалентними полярними зв’язками. Для сполук неметалічних елементів з Гідрогеном найчастіше використовують тривіальні назви, рідше – хімічні.
У лабораторії амоніак добувають нагріванням суміші солей амонію з лугами. Найчастіше для цього використовують хлорид амонію NH4Cl і гашене вапно Ca(OH)2 (в надлишку): 2NH4Cl + Ca(OH)2 = CaCl2 + 2NH3↑+ 2H2O
Ці речовини ретельно перемішують, вміщають у пробірку або колбу і нагрівають. Реакція з виділенням амоніаку проходить при звичайних умовах, а при нагріванні різко прискорюється. Добути амоніак можна також нагріваючи нашатирний спирт: NH4ОН ⇄ NH3 + H2O.
Сульфати
Сульфатна кислота утворює ряд солей:
а) середні солі сульфати (Мех(SO4)у). Більшість сульфатів розчинні у воді, малорозчинними є сульфати PbSO4, CaSO4 та нерозчинні – BaSO4, CrSO4;
б) кислі солі гідрогенсульфати (МеНSO4). Гідрогенсульфати лужних металів розчинні у воді;
в) кристалогідрати купороси – технічна назва кристалогідратів сульфатів деяких важких металів;
г) складні солі – галуни.
Солі нітратної кислоти називають нітратами. Нітрати лужних металів, кальцію і амонію ще називають селітрами, наприклад: KNO3 – калієва селітра; NaNO3 – натрієва (чилійська) селітра; Ca(NO3)2 – кальцієва (норвезька) селітра; NH4NO3 – аміачна селітра.
Елементи другої групи головної підгрупи періодичної системи елементів Кальцій, Стронцій і Барій називають лужноземельними металами тому, що гідроксиди цих металів проявляють лужні властивості, а оксиди цих металів тугоплавкі і подібні до оксидів алюмінію і важких металів, які назвали землями. Пластичні метали, але значно твердіші за лужні метали, менш легкоплавні.
Останні коментарі