У природі існує багато високомолекулярних сполук, які можна поділити на три великі групи: неорганічні, органічні і елементорганічні. До неорганічних полімерів відносять кварц, алмаз, графіт, силікати та ін.. Органічні полімери поділяють на природні ( каучук, целюлоза, крохмаль, вовна, шовк, льон, бавовна), й синтетичні (поліетилен, капрон і т.д.). Серед природних полімерів виділяють групу біополімерів – білкові речовини і нуклеїнові кислоти. Однак все більшого значення набули синтетичні високомолекулярні сполуки, такі як полімери. Синтетичні полімери одержують полімеризацією і поліконденсацією.
Характерна властивість каучуків – висока еластичність, тобто здатність після деформації відновлювати свою форму.
Людина довгий час широко використовує природні волокнисті матеріали із льону, бавовни, коноплі, вовни для виготовлення одягу й різних виробів домашнього вжитку. Однак їх стало недостатньо, щоб задовільнити зростаючі потреби. Виникла потреба в отриманні волокон хімічним способом.
Жири як компоненти їжі, їх біологічна роль
Жири є цінними продуктами харчування. Жири бувають рослинного і тваринного походження. У рослинах жир зосереджений в насінні, плодах. Ми споживаємо його у вигляді готових жирів: бобовий, кокосовий, какаовий, пальмовий, кукурудзяний, соєвий, соняшниковий або плодами горіхів, гарбуза, оливків тощо. Тваринні жири споживаємо у вигляді сала (яловичий, баранячий, свинне сало, жир домашньої птиці), м’яса, риби, сиру, сметани, масла, молока тощо.
Для нормальної життєдіяльності організму, крім поживних речовин, потрібні вітаміни. Вони беруть активну участь в обміні речовин, діяльності нервової системи, впливають на процеси росту й розмноження, на зсідання крові. Значення вітамінів було доведено в результаті дослідів з тваринами російським вченим М. І. Луніним. Разом з білками, жирами, вуглеводами й неорганічними компонентами їжі забезпечують ріст і розвиток організмів.
Харчові добавки – це речовини, які додають у продукти з технологічних міркувань, щоб подовжити термін їх придатності, змінити колір, консистенцію тощо. Буквені коди «E» (перша буква в слові Europe) — це система, розроблена в Європі для зручності сприйняття. Нумерацію харчових добавок розпочинають із числа 100.
Уже в сиву давнину люди хотіли спасти своє життя, використовуючи різні природні лікарські речовини. Найчастіше це були рослинні екстракти, а також використовували препарати, які отримували із сирого м’яса, і відходів тварин. У наш час використовують різні настоянки, екстракти, відвари за рекомендацією лікарів. У XVI столітті засновник ятрохімії Теофаст Парацельс запропонував використовувати для лікування хімічні сполуки. Спочатку для лікування використовували неорганічні, а пізніше й органічні сполуки. Отже, лікарські препарати бувають рослинного, тваринного й мінерального походження. Пауль Ерліх (1854-1915), німецький бактеріолог і хімік, вважається засновником сучасної хіміотерапіі. У 1891 році він розробив теорію застосування хімічних сполук для боротьби з інфекційними захворюваннями. З розвитком органічного синтезу стало можливим синтезувати органічні лікарські препарати, які замінили природні. Переважна більшість нині існуючих ліків – це органічні речовини синтезовані на фармакологічних заводах. Дію добутих препаратів спочатку перевіряли на тваринах, а в разі позитивних результатів з великою обережністю і на організм людини. Медицина отримала велику кількість (біля 200 тисяч) лікарських речовин, без яких нам важко було б уявити наше життя.
Людський організм переробляє етанол зі швидкістю приблизно 7 г за годину.
Етанол широко застосовують у різних галузях народного господарства. З етанолу виготовляють також алкогольні напої. Та слід врахувати, що етанол це – отруйна наркотична речовина! Багато хто вважає, що невеликі дози алкоголю не шкодять, але це не так, оскільки етанол легко розчиняється у воді, то він відразу ж вбирається органами травлення й розноситься кров’ю по всьому тілу. Малі молекули алкоголю легко змішуються з водою й розчиняються у жирах, а тому легко проходять через оболонку клітин й уже в ротовій порожнині всмоктуються в кров, до 20% всмоктуються в шлунку, 80% – в кишківнику. Оскільки клітини мозку багаті жирами, то в ньому його накопичується найбільше. Особливо швидко це відбувається на порожній шлунок. Уже за годину його концентрація в крові досягається максимуму, і настає стан сп’яніння. Близько 90% етанолу тимчасово затримується в печінці, де за допомогою ферментів він перетворюється в отруйний для організму оцтовий альдегід. Вплив останнього на організм дуже поганий й супроводжується блюванням й запамороченням.
Поняття наркоманія походить від двох грецьких слів: narke – сон, заціпеніння і mania – потяг, пристрасть, божевілля. Цим терміном позначають ненормальний стан організму, викликаний уживанням певних речовин (наркотиків). Усі наркотики за походженням можна розділити на дві групи – природні і синтетичні. Природні можуть бути заспокійливими або збуджуючими в залежності від дії. Синтетичні – це всі речовини, які з’явилися після 1939 року.
Останні коментарі
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Про авора ...
Юлія у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Хто автор книжки? ...