елементХімія – шкільний курс | Хімія

§15. Масова частка елемента в речовині

Ви вже знаєте, що за хімічною формулою речовин можна визначити якісний і кількісний склад, назву речовини, формульну масу. Хімічна формула дає змогу обчислити ще одну важливу характеристику – масову частку, яка припадає на будь-який елемент у складі речовини.

(більше…)

§22. Оксиген як хімічний елемент. Кисень – проста речовина

Більш детально властивості простих речовин неметалів розглянемо на прикладі кисню.

Оксиген як хімічний елемент

Оксиген (від слова Оxygenium – «той, що народжує вогонь») – це неметалічний елемент, оскільки він утворює прості речовини які є неметалами. Оксиген – один із найпоширеніших елементів у природі.

(більше…)

§26. Ферум як хімічний елемент, залізо – проста речовина

Властивості простих речовин металів розглянемо на прикладі заліза.

Ферум – хімічний елемент
Символ хімічного елемента – Fe
Відносна атомна маса – A_r (Fe) – 55,8
Атомний номер – 26
Валентність елемента у сполуках – ІІ, ІІІ.

Елемент Ферум утворює просту речовину – залізо, формула якого – Fe.

(більше…)

1.2. Поняття про природні групи елементів

Ознаки	Лужні елементи	Галогени	Інертні елементи
Місце в періодичній системі	Ме І гр.гол. (Li, Na, K, Rb, Cs, Fr) З водою утворюють луги: 2К + 2Н₂О =2 КОН +Н₂	VII гр. гол. (F, Cl, Br, J, At) «солероди» – утв. солі: Cl₂ + 2 K = 2KCl	VIII гр. «благородні» – при н.у. пасивні (He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn).

(більше…)

1.3. Періодичний закон і періодична система елементів Д.І. Менделєєва

Періодична система елементів Д.І. Менделєєва – природна система хімічних елементів, створена геніальним російським хіміком Д.І. Менделєєвим (1869-1871 р.р.). Розмістивши елементи послідовно зі збільшенням їх атомних мас та угрупувавши елементи з подібними властивостями, Д.І. Менделєєв склав таблицю елементів, закономірності якої теоретично випливають з сформульованого ним періодичного закону. Так у 1869 році було створено періодичну систему хімічних елементів.

(більше…)

1.5. Будова атома

Для позначення виду атомів з певним зарядом ядра і масовим числом використовують термін – нуклід. Ядро (латинське «nucleus» — «ядро»). – нуклід.

Нуклід містить частинки двох типів: протони і нейтрони, які називають нуклонами.

Сумарне число протонів і нейтронів в атомі називають нуклонним числом. Нуклонне число водночас є відносною масою атома. А_r– нуклонне число.

(більше…)