|
Період |
Вчені |
Класифікації |
|
1818 р. |
Шведський хімік. Й.Я. Берцеліус |
Поділ на метали й неметали за найбільш очевидними ознаками. Така класифікація була надто загальною і недосконалою. |
|
Кінець 18 ст. |
Французький хімік А. Лавуазьє |
Ділить відомі 33 «субстанції» на класи: |
|
Ознаки |
Лужні елементи |
Галогени |
Інертні елементи |
|
Місце в періодичній системі |
Ме І гр.гол. (Li, Na, K, Rb, Cs, Fr) |
VII гр. гол. (F, Cl, Br, J, At) «солероди» – утв. солі: |
VIII гр. «благородні» – при н.у. пасивні (He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn). |
Періодична система елементів Д.І. Менделєєва – природна система хімічних елементів, створена геніальним російським хіміком Д.І. Менделєєвим (1869-1871 р.р.). Розмістивши елементи послідовно зі збільшенням їх атомних мас та угрупувавши елементи з подібними властивостями, Д.І. Менделєєв склав таблицю елементів, закономірності якої теоретично випливають з сформульованого ним періодичного закону. Так у 1869 році було створено періодичну систему хімічних елементів.
Основними структурними одиницями періодичної системи є періоди і групи.
Малі і великі періоди
Період – рядок у періодичній системі, позначені зліва арабськими цифрами, їх сім.
Для позначення виду атомів з певним зарядом ядра і масовим числом використовують термін – нуклід. Ядро (латинське «nucleus» — «ядро»). – нуклід.
Чому відносна атомна маса елемента є не цілим, а дробовим числом?
Дослідження показали, що в природі існують атоми одного і того ж елемента з різною масою, тому що містять однакове число протонів, але різне число нейтронів.
Останні коментарі