Атоми різних елементів, взаємодіючи між собою, утворюють велику кількість простих і складних речовин. Нам треба з’ясувати, якими силами втримуються атоми в молекулах і як виникають хімічні зв’язки між ними. В основі теорії хімічного зв’язку лежать поняття про електронну взаємодію. Нам відомо, що атоми благородних газів за звичайних умов не взаємодіють з іншими атомами, бо мають завершений зовнішній енергетичний рівень (двоелектронний у Гелію і восьмиелектронний у решти інертних елементів).
Якщо атоми елементів, які взаємодіють між собою, дуже відрізняються за своєю електронегативністю, то спільна електронна пара, яка утворює зв’язок, настільки зміщується до атома з більшою електронегативністю, що практично належить тільки цьому атому. Найпростішими за складом є йонні сполуки, утворені двома елементами (бінарні сполуки), в яких один елемент металічний, а інший – неметалічний. Атоми металічних елементів здатні лише віддавати електрони, а атоми неметалічних елементів – притягувати їх.
У кристалічних речовинах частинки, з яких побудовані кристали, розташовані у просторі в певному порядку, вони утворюють просторову ґратку. Дрібні шматочки багатьох твердих речовин характеризуються геометрично правильною формою. Така геометрично правильна форма речовини в твердому стані отримала назву кристала, а сам стан речовини – кристалічним станом. Кристали кожної речовини мають характерну форму. Будова кристалу залежить від правильного розміщення його структурних частинок у чітко визначених точках кристалу. При уявному сполученні цих точок прямими лініями, що перетинаються, утворюється просторовий каркас, який називають кристалічною ґраткою.
(більше…)
Максимальне значення валентності елемента за Оксигеном збігається з номером групи періодичної системи, де він розміщений.
Останні коментарі