йон | Хімія – шкільний курс

§6. Атоми, молекули, йони

Думку про те, що всі тіла складаються з найдрібніших, невидимих, неподільних частинок, які вічно рухаються – атомів, висловив давньогрецький філософ Демокріт 2500 років тому. Проте, довести це експериментально він не міг. Вчення про атоми й молекули розробив у середині XVIII столітті російський вчений Михайло Васильович Ломоносов.

(більше…)

§10. Складні речовини

Складних речовин існує в природі і створено людиною більше, ніж простих речовин. Вода (Н₂О) – складна речовина, тому що складається з атомів двох видів, її можна розкласти на прості речовини – водень (Н₂) і кисень (О₂). Під час повного горіння простої речовини вугілля утворюється вуглекислий газ (СО₂), а при неповному горінні – чадний газ (СО).

(більше…)

2.3. Йонний зв’язок

Якщо атоми елементів, які взаємодіють між собою, дуже відрізняються за своєю електронегативністю, то спільна електронна пара, яка утворює зв’язок, настільки зміщується до атома з більшою електронегативністю, що практично належить тільки цьому атому. Найпростішими за складом є йонні сполуки, утворені двома елементами (бінарні сполуки), в яких один елемент металічний, а інший – неметалічний. Атоми металічних елементів здатні лише віддавати електрони, а атоми неметалічних елементів – притягувати їх.

(більше…)

2.4. Кристалічні ґратки

У кристалічних речовинах частинки, з яких побудовані кристали, розташовані у просторі в певному порядку, вони утворюють просторову ґратку. Дрібні шматочки багатьох твердих речовин характеризуються геометрично правильною формою. Така геометрично правильна форма речовини в твердому стані отримала назву кристала, а сам стан речовини – кристалічним станом. Кристали кожної речовини мають характерну форму. Будова кристалу залежить від правильного розміщення його структурних частинок у чітко визначених точках кристалу. При уявному сполученні цих точок прямими лініями, що перетинаються, утворюється просторовий каркас, який називають кристалічною ґраткою.
(більше…)

3.1. Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Число Авогадро

Хімічні рівняння відображають не лише якісний, а й кількісний бік хімічної реакції. Речовини вступають у реакції в точно визначених співвідношеннях. Наприклад, щоб отримати дві молекули води, необхідно дві молекули водню сполучити з однією молекулою кисню: 2H₂ + O₂ = 2H₂O. А якщо взяти для реакції три молекули водню? Одна молекула водню в реакцію не вступить, вона буде зайвою. Згідно із законом сталості складу речовини формула води завжди – H₂O. Чи можемо ми відрахувати певне число атомів або молекул речовини для хімічної реакції? Ні. Тому у хімії застосовують особливу фізичну величину, яка називається кількістю речовини.

(більше…)

§8. Електролітична дисоціація

Розчини кислот, лугів і солей у воді

На межі XVIII-XIX століть, для дослідження властивостей речовини почали застосовувати електричний струм й звернули увагу на те, що одні речовини, перебуваючи у водному розчині, проводять електричний струм, а інші – не проводять. Речовини, які проводять струм у водному розчині або розплаві не проводять його в сухому вигляді.

(більше…)

§9. Дисоціація кислот, лугів і солей у водних розчинах

Дисоціація кислот

Більшість кислот добре розчиняються у воді. З відомих вам кислот тільки силікатна кислота у ній не розчиняється. Розчини кислот змінюють колір індикаторів: лакмусу – на червоний, метилового оранжевого – на рожевий.

(більше…)

§10. Сильні й слабкі електроліти. Ступінь електролітичної дисоціації

Ступінь електролітичної дисоціації

Йонні речовини дисоціюють у водному розчині повністю, а молекулярні – лише частково. Електролітична дисоціація – процес зворотний, тому в розчинах електролітів разом з йонами містяться й молекули. Для кількісної характеристики процесу дисоціації використовується величина, яка називається ступенем електролітичної дисоціації α (альфа).

(більше…)